Шабастівка, Шабастовка, Shabastivka

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



Поезія

Сообщений 1 страница 5 из 5

1

Шабастівка

Шабастівка – рідний край.
Як тебе та й не любити?
Поле, річка, зелен гай –
Місце, тишею повите.

Верба розпустила коси,
У воді купається.
Дід Макар пшеницю косить,
Сонце усміхається.

Там калина всім дарує
Грона червоненькі.
Завжди мені будеш рідна,
Моя земле – ненько.

   
Борець О.

oipopp.ed-sp.net/metod/702/702_1.doc

0

2

На сердце тяжелая рана

Виталий Хоченков

На сердце тяжелая рана,
Обидам не видно конца,
В душе улеглася не рано ль
Холодная тяжесть свинца?

Живу от зари до заката,
Душа изнывает с тоски...
Цена моей жизни - расплата
И лягут на грудь мне пески.

Шальные пески океана -
Предвижу конец я такой.
И все же - зачем вот так рано
Ищу я для сердца покой?

Ведь в жизни все может случиться,
Волшебней приятного сна:
Весна в мою жизнь постучится,
И жизнь моя станет - ВЕСНА!

с.Шабастовка, 1.12.1981г.

http://www.stihi.ru/2014/06/06/6801

0

3

Кашоїд Віталій

http://sd.uploads.ru/t/DR1Z9.jpg

Черкаська обл., с. Шабастівка
Студент відділення комп’ютерних систем Уманського Агротехнічного коледжу. Лауреат І премії Черкаського обласного дитячого літературного конкурсу “Дар”, автор колективних збірок: “Бринить струна в душі моїй”, “Постріли слів”.

МИ – УКРАЇНЦІ!

Ми – це сім’я.
Наші предки– трипільці.
Україна – наша земля!
Ну а разом ми – українці!

Українець – я,
вільна людина.
Тут родина моя.
Україна – моя Батьківщина!
ЖИВІ КНИГИ

А книги є й живі.
Живі, бо їх читають,
бо ще лунають їх слова гучні,
дарма, що сенс втрачають.

Невпинно лине час,
минають покоління.
Згадають книгу ще не раз,
помре поет, та не його творіння.

Шедевр – навіки,
що там крига…
Найкращі в світі ліки –
прочитана, цікава книга.
ЧАЕС

Нам казали: “Це – прогрес!”
і називали “мирнийатом”.
Так з’явилася ЧАЕС,
з катастрофічним результатом.

О пів на другу ночі,
сигнал сирени пролунав.
Не бачили б такого очі,
як смолоскип, реактор запалав.

Смертельна доза радіації,
життя невинні відібрала.
На атомній, електростанції,
живими поховала.

У криках і жахливих звуках,
(про це, не маєте ви й гадки)
Загинули герої в муках,
щоб жили їх нащадки.

Ці наслідки вражають,
водночас, викликають страх.
Можливо у майбутньому згадають,
і зроблять висновки, на наших помилках.
***

Причаївшись за смітник,
ще не знає дітвора,
беручи до рук сірник,
чим скінчитись може гра.

Із вогнем погані жарти,
від вогню добра не жди!
Жартувати з ним не варто,
щоб не трапилось біди.

Загорілося мастило.
Впала іскра у бензин.
Щоб біди не наробило,
набирайте 101.
РАБ

Крокує раб, в кайданах руки,
заклало вуха від брехні.
Приречений – на вічні муки,
так і помре, у незнанні.

Не пожаліє його доля,
усе на світі відбере.
Не зрозуміє слова “воля”,
рабом знедоленим помре.

Помре, в обмані можновладдя,
в ілюзіях своїх.
У світі хаосу й безладдя,
де жити чесно, просто гріх.

І ти, від них,
пощади не чекай.
Радій, що ще в живих,
і завжди пам’ятай:

Ми всі раби,
хоч не з своєї волі.
Від болю, чи журби,
так і помремо у неволі.

http://gorod.dp.ua/image2.php?page_id=2 … ;fotogal=1

0

4

красивые стихи

0

5

красивые стихи

0